- цвірінчання
- [цв'ір'інча/н':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Таїнство Вінчання — і Вінчання рідко повінчання Те саме, що Таїнство Шлюбу … Словник церковно-обрядової термінології
Вінчання — див. Таїнство Вінчання … Словник церковно-обрядової термінології
вінчання — Священнодія в складі богослужіння Таїнства Вінчання, що її здійснюють після заручин та під час якої заручених благословляють вінцями … Словник церковно-обрядової термінології
Вінчання другошлюбних — Скорочене богослужіння Таїнства Вінчання, яке здійснюють над другошлюбними … Словник церковно-обрядової термінології
Повінчання — див. Таїнство Вінчання … Словник церковно-обрядової термінології
повінчання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вінчання — я, с. Здійснення шлюбного церковного обряду … Український тлумачний словник
докінчання — я, с. Дія за знач. докінчати … Український тлумачний словник
повінчання — я, с. Дія за знач. повінчати … Український тлумачний словник
розвінчання — я, с. Дія за знач. розвінчати … Український тлумачний словник
скінчання — я, с., рідко. Дія за знач. скінчати і скінчатися … Український тлумачний словник